ахваці́ць сов., см. ахапі́ць
ахво́та ж. (желание) охо́та;
◊ у ~ту — в охо́тку, с удово́льствием;
сагна́ць ~ту — удово́льствоваться, пресы́титься;
падда́ць ~ты — возбуди́ть жела́ние, подзадо́рить;
а. горш за няво́лю — посл. охо́та пу́ще нево́ли
ахво́тна нареч. охо́тно, с гото́вностью
ахво́тнасць ж. (согласие, желание) гото́вность
ахво́тнік (да чаго) м. охо́тник; люби́тель (чего);
ён вялі́кі а. да кніг — он большо́й охо́тник до книг;
а. да му́зыкі — люби́тель му́зыки;
знайшло́ся шмат ~каў пайсці́ ў тэа́тр — нашло́сь мно́го охо́тников пойти́ в теа́тр
ахво́тніца (да чаго) ж. охо́тница; люби́тельница (чего)
ахво́тны разг.
1. охо́чий;
2. пода́тливый, сгово́рчивый
ахво́чы разг. па́дкий, охо́чий
ахвя́ра ж., в разн. знач. же́ртва;
~ры вайны́ — же́ртвы войны́;
а. асяро́ддзя — же́ртва среды́;
а. ву́лічнага ру́ху — же́ртва у́личного движе́ния;
а. пе́шкі — шахм. же́ртва пе́шки;
◊ прыне́сці ў ~ру — принести́ в же́ртву;
па́сці ~рай — (чаго) пасть же́ртвой (чего)