Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ПрадмоваСкарачэнні

Панямо́нне ср. Понёманье

панямо́нскі понёманский

паня́ньчыцца сов. поня́нчиться

паня́ньчыць сов. (нек-рое время) поня́нчить

паняты́, -то́га сущ., юр. понято́й

паняці́йны поняти́йный

паня́цце ср., в разн. знач. поня́тие;

п. прыба́вачнай ва́ртасці — поня́тие приба́вочной сто́имости;

п. трохвуго́льніка — поня́тие треуго́льника;

малаакрэ́сленае п. — растяжи́мое поня́тие;

мець п. аб чым-не́будзь — име́ть поня́тие о чём-л.

паня́ць: п. мо́ду разг. взять мо́ду;

паня́ў мо́ду хадзі́ць да іх — взял мо́ду ходи́ть к ним