падцячы́ сов., в разн. знач. подте́чь;
вада́ ~цякла́ пад ла́ву — вода́ подтекла́ под скамью́;
во́ка ~цякло́ — глаз подтёк
падча́лены подча́ленный; см. падча́ліць
падча́ліцца сов. подча́литься
падча́ліць сов. подча́лить;
п. да пры́стані — подча́лить к при́стани
падча́льванне ср. подча́лка ж., подча́л м.; см. падча́льваць
падча́львацца несов., возвр., страд. подча́ливаться; см. падча́ліцца, падча́льваць
падча́льваць несов. подча́ливать; см. падча́ліць
падчапі́цца сов., разг. подцепи́ться
падчапі́ць сов.
1. в разн. знач. подцепи́ть;
п. ваго́н да цягніка́ — подцепи́ть ваго́н к по́езду;
п. бервяно́ бусако́м — подцепи́ть бревно́ багро́м;
п. шчупака́ — подцепи́ть щу́ку;
п. жаніха́ — подцепи́ть жениха́;
2. (задев, поднять вверх) подде́ть;
п. ві́ламі се́на — подде́ть ви́лами се́но
падчапля́цца несов., см. падчэ́плівацца