падаві́цца сов. подави́ться
падаві́ць сов. подави́ть;
п. мяце́ж — подави́ть мяте́ж;
п. аго́нь праці́ўніка — воен. подави́ть ого́нь проти́вника
падаво́рваны допа́ханный; см. падаво́рваць
падаво́рваць сов. (о многом) допаха́ть
падаву́чваць сов. (о многих, о многом) доучи́ть
падавя́званы довя́занный; см. падавя́зваць
падавя́зваць сов. (о многом) довяза́ть
падагара́ць сов., см. падага́рваць
падага́рваць сов. (о многом) догоре́ть
падагляда́ць (каго, што) сов. (нек-рое время) присмотре́ть (за кем, чем), пригляде́ть (за кем, чем), посмотре́ть (за кем, чем); поуха́живать (за кем, чем);
п. дзяце́й — присмотре́ть (пригляде́ть, посмотре́ть) за детьми́;
п. хво́рага — поуха́живать за больны́м