агалі́ць I сов., прям., перен. оголи́ть, обнажи́ть;
а. руку́ — обнажи́ть (оголи́ть) ру́ку;
ве́цер ~лі́ў дрэ́вы — ве́тер оголи́л (обнажи́л) дере́вья;
а. ра́ну — обнажи́ть ра́ну;
а. фла́нгі — оголи́ть фла́нги
агалі́ць II сов. (бритвой) обри́ть
агало́вак, -ло́ўка м., спец. оголо́вок
агало́мшаны разг. огоро́шенный
агало́мшваць несов., разг. огоро́шивать
агало́мшыць сов., разг. огоро́шить
агаля́цца несов., возвр., страд., прям., перен. оголя́ться, обнажа́ться; см. агалі́цца I, агаля́ць
агаля́ць несов., прям., перен. оголя́ть, обнажа́ть; см. агалі́ць I
аганёк
I -нька́ м. (комнатное растение) огонёк
II: працава́ць з ~нько́м рабо́тать с огонько́м
аганізава́ць несов. агонизи́ровать