Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ПрадмоваСкарачэнні

адно́ўлены

1. восстано́вленный; воскрешённый, воссо́зданный, воспроизведённый;

2. возобновлённый;

1, 2 см. аднаві́ць

адно́шаны отно́шенный; см. аднасі́ць

аднясе́нне ср.

1. отнесе́ние;

2. перенесе́ние;

1, 2 см. адне́сці

адня́ты

1. (ад каго, чаго) о́тнятый;

2. (ад чаго) мат. вы́чтенный (из чего), о́тнятый;

3. (кім, чым) о́тнятый, поглощённый;

4. о́тнятый, ампути́рованный;

1-4 см. адня́ць 1-3, 5

адня́цца сов., разг. (при параличе) отня́ться; безл. парализова́ть;

у яго́ адняла́ся рука́ — у него́ отняла́сь рука́; у него́ парализова́ло ру́ку

адня́ць сов.

1. в разн. знач. (каго, што ад каго, чаго) отня́ть;

а. ле́свіцу ад сцяны́ — отня́ть ле́стницу от стены́;

а. дзіця́ ад грудзе́й — отня́ть ребёнка от груди́;

2. (што ад чаго) мат. вы́честь (что из чего), отня́ть;

ад дзесяці́ а. пяць — из десяти́ вы́честь пять; от десяти́ отня́ть пять;

3. (што) отня́ть, поглоти́ть;

рабо́та адняла́ шмат ча́су — рабо́та отняла́ (поглоти́ла) мно́го вре́мени;

4. (што) безл. парализова́ть;

адняло́ руку́ — парализова́ло ру́ку;

5. (што) отня́ть, ампути́ровать;

яму́ аднялі́ нагу́ — ему́ отня́ли (ампути́ровали) но́гу;

а. мо́ву — лиши́ться ре́чи;

а. ро́зум — отня́ть ум