падчапі́ць сов.
1. в разн. знач. подцепи́ть;
п. ваго́н да цягніка́ — подцепи́ть ваго́н к по́езду;
п. бервяно́ бусако́м — подцепи́ть бревно́ багро́м;
п. шчупака́ — подцепи́ть щу́ку;
п. жаніха́ — подцепи́ть жениха́;
2. (задев, поднять вверх) подде́ть;
п. ві́ламі се́на — подде́ть ви́лами се́но
падчапля́цца несов., см. падчэ́плівацца
падчапля́ць несов., см. падчэ́пліваць
падчарапны́ анат. подчерепно́й
па́дчарка ж., разг., см. па́дчарыца
падчарні́цца сов., разг. подчерни́ться
падчарні́ць сов. подчерни́ть
падчарці́ць сов. подчерти́ть