паклёпнік
Verbum
анлайнавы слоўнікпаклёпніца
паклёпніцкі клеветни́ческий, кля́узнический, кля́узный, я́беднический:
паклёпніцтва
паклёпнічаць
паклі́каны
1. подо́званный, окли́кнутый;
2. по́званный, подо́званный;
3. приглашённый, по́званный;
4. при́званный;
1-4
паклі́каць
1. позва́ть, окли́кнуть;
2. (подозвать к себе) позва́ть, подозва́ть;
3. пригласи́ть, позва́ть;
4. призва́ть;
пакло́н, -ну
◊ ісці́ з ~нам — идти́ с покло́ном;
галава́ з ~нам, язы́к з прыгаво́ркай —
пакло́ннік
1. (почитатель) покло́нник;
2. (влюблённый) покло́нник, вздыха́тель
пакло́нніца
1. (почитательница) покло́нница;
2. (влюблённая) покло́нница, вздыха́тельница