Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ПрадмоваСкарачэнні

жа́ртам нареч. шутя́, в шу́тку

жартаўлі́ва нареч.

1. шутли́во;

2. (непринуждённо-весело, кокетливо) игри́во; шаловли́во

жартаўлі́васць ж.

1. шутли́вость;

2. (непринуждённая весёлость, кокетливость) игри́вость; шаловли́вость

жартаўлі́вы

1. шутли́вый;

2. (непринуждённо весёлый, кокетливый) игри́вый; шаловли́вый

жартаўні́к, -ка́ м.

1. (любящий шутить) шутни́к;

2. (любящий острить) остря́к, остросло́в

жартаўні́ца ж.

1. (любящая шутить) шутни́ца;

2. (любящая острить) остря́чка

жа́ртачкі, -чак и -каў ед. нет, разг. шу́точка ж.; шу́точки, смешки́;

гэ́та не ж.!э́то не шу́точки!; шу́точное ли де́ло!; шу́тка ли сказа́ть; шу́тка ли!;

ко́шцы ж., а мы́шцы смерцьпосл. ко́шке шу́тки, а мы́шке смерть

жартлі́ва нареч., см. жартаўлі́ва

жартлі́васць ж., см. жартаўлі́васць

жартлі́вы, см. жартаўлі́вы