уво́лю нареч. вво́лю, вдо́воль
уво́сень нареч. о́сенью, по о́сени;
◊ кураня́т у. лі́чаць — цыпля́т по о́сени счита́ют
уво́сьмера нареч. вво́сьмеро
увуля́рны лингв. увуля́рный
увы́сь нареч., см. увышыню́
увядзе́нне ср.
1. введе́ние;
2. введе́ние; учрежде́ние;
3. введе́ние;
1-3 см. уве́сці 1, 2, 4
увяза́ны
1. увя́занный;
2. перен., разг. увя́занный, согласо́ванный;
3. ввя́занный;
1-3 см. увяза́ць I
увяза́цца сов.
1. в разн. знач. увяза́ться;
рэ́чы до́бра ўвяза́ліся — ве́щи хорошо́ увяза́лись;
пла́ны до́бра ўвяза́ліся з мясцо́вымі ўмо́вамі — пла́ны хорошо́ увяза́лись с ме́стными усло́виями;
за на́мі ўвяза́ўся саба́ка — за на́ми увяза́лась соба́ка;
2. перен., разг. (вмешаться) ввяза́ться;
у. ў бой — ввяза́ться в бой
увяза́ць I сов.
1. увяза́ть;
у. рэ́чы — увяза́ть ве́щи;
2. перен., разг. увяза́ть, согласова́ть;
у. дзе́янні назе́мных войск з дзе́яннямі авія́цыі — увяза́ть (согласова́ть) де́йствия назе́мных войск с де́йствиями авиа́ции;
3. (вплести вязанием) ввяза́ть;
у. каляро́вую пало́ску ў шкарпэ́тку — ввяза́ть цветну́ю поло́ску в носо́к
увяза́ць II несов.
1. (в чём-л. вязком или тесном) увяза́ть, завяза́ть; застрева́ть;
2. перен., разг. увяза́ть; погряза́ть