пралама́цца сов.
1. проломи́ться; пролома́ться;
лёд быў то́нкі і ~ма́ўся — лёд был то́нкий и проломи́лся (пролома́лся);
2. физ. преломи́ться
пралама́ць сов.
1. пролома́ть;
~ма́ў сце́жку ў гушчары́ — пролома́л тропи́нку в ча́ще;
2. (пробить насквозь) проломи́ть;
п. лёд — проломи́ть лёд;
3. физ. преломи́ть
праламле́нне ср., физ. преломле́ние
праламля́льнасць ж., физ. преломля́емость
праламля́льны физ. преломля́ющий
праламля́цца несов., физ., возвр., страд. преломля́ться
праламля́ць несов., физ. преломля́ть; см. пралама́ць 3
пралангава́ны спец. пролонги́рованный
пралангава́цца несов., страд., спец. пролонги́роваться
пралангава́ць сов. и несов., спец. пролонги́ровать