выпіло́вачны выпило́вочный
выпіло́ўванне ср. выпи́ливание; см. выпіло́ўваць
выпіло́ўвацца несов., страд. выпи́ливаться; см. выпіло́ўваць
выпіло́ўваць несов., в разн. знач. выпи́ливать; см. вы́пілаваць
выпіло́ўка ж., спец. вы́пилка, выпило́вка
выпіна́цца несов.
1. выпя́чиваться, выпу́чиваться, выдава́ться; см. вы́пнуцца;
2. страд. выпя́чиваться, выпу́чиваться; см. выпіна́ць
выпіна́ць несов. выпя́чивать, выпу́чивать
выпіра́цца несов.
1. разг. вылеза́ть;
2. прост. вылеза́ть, выпира́ться;
1, 2 см. вы́перціся;
3. страд. выпира́ться; см. выпіра́ць 1
выпіра́ць несов.
1. в разн. знач. выпира́ть;
лёдам ~ра́е па́лю — безл. льдом выпира́ет сва́ю;
в. каго́-не́будзь — выпира́ть кого́-л.;
з кішэ́ні не́шта ~ра́е — из карма́на что́-то выпира́ет;
у тво́ры зана́дта ~ра́е тэндэнцы́йнасць — в произведе́нии сли́шком выпира́ет тенденцио́зность;
2. прост. вылеза́ть, выпира́ться; см. вы́перці 2
вы́пісаны в разн. знач. вы́писанный; см. вы́пісаць