Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ПрадмоваСкарачэнні

падня́цце ср., в разн. знач. подня́тие, подъём м.;

п. цяжа́ру — подня́тие (подъём) тя́жестей;

п. фла́га — подня́тие (подъём) фла́га;

п. гаспада́ркі — подня́тие (подъём) хозя́йства

падня́ць сов., в разн. знач. подня́ть; (цену, требования и т.п. — ещё) повы́сить;

п. я́блык — подня́ть я́блоко;

п. я́кар — подня́ть я́корь;

п. флаг — подня́ть флаг;

п. бака́л — подня́ть бока́л;

п. узро́вень вады́ — подня́ть у́ровень воды́;

п. прамысло́вую вытво́рчасць — подня́ть промы́шленное произво́дство;

п. ціка́васць да чаго́е́будзь — подня́ть интере́с к чему́-л.;

п. настро́й — подня́ть настрое́ние;

сяго́ння ра́на ~нялі́ дзяце́й — сего́дня ра́но по́дняли дете́й;

п. паўста́нне — подня́ть восста́ние;

п. крык — подня́ть крик;

п. цаліну́ — подня́ть целину́;

п. за́йца — подня́ть за́йца;

п. матэрыя́лы — подня́ть материа́лы;

п. галаву́ — подня́ть го́лову;

п. руку́ — (на каго) подня́ть ру́ку (на кого);

п. на но́гі — подня́ть на́ ноги;

п. у паве́тра — подня́ть на во́здух;

п. пальча́тку — подня́ть перча́тку;

п. дух — подня́ть дух;

п. на шчыт — подня́ть на щит;

п. на смех — подня́ть на́ смех

падо́бна нареч., в знач. сказ. подо́бно, схо́дно

падо́бнасць ж. подо́бие ср.;

каэфіцые́нт ~ці многавуго́льнікаўмат. коэффицие́нт подо́бия многоуго́льников

падо́бны (на каго, што, да каго, чаго і без дап.) похо́жий (на каго, что); схо́дный, схо́жий (с кем, чем), подо́бный (кому, чему и без доп.);

~ныя трохвуго́льнікімат. подо́бные треуго́льники;

нічо́га ~нага! — ничего́ подо́бного! ничу́ть не быва́ло!

і да таго́ ~нае — (сокращённо і да т.п. —) и тому́ подо́бное (сокращённо и т.п.)

падо́л м. подо́л (платья)

падо́лець (каго, што) сов. одоле́ть, оси́лить, победи́ть, спра́виться (с кем, чем)

падо́нкі, -каў

1. ед. нет подо́нки;

вы́ліць п. — вы́лить подо́нки;

2. (ед. падо́нак, -нка м.) перен., презр. подо́нки, отре́бье ср.;

п. грама́дства — подо́нки о́бщества

падо́раны пода́ренный, принесённый в дар; поднесённый, преподнесённый; см. падары́ць

падо́рлік м., зоол. подо́рлик