Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ПрадмоваСкарачэнні

узбуджа́льнік м., в разн. знач. возбуди́тель

узбуджа́льны возбужда́ющий;

~ныя сро́дкімед. возбужда́ющие сре́дства

узбу́джана нареч. возбуждённо

узбу́джанасць ж. возбуждённость, возбужде́ние ср.

узбу́джаны

1. прич. разбу́женный, по́днятый;

2. прич. возбуждённый;

3. прич. возбуждённый; взви́нченный;

1-3 см. узбудзі́ць;

4. прил. возбуждённый;

нато́ўп ~ных людзе́й — толпа́ возбуждённых люде́й;

у. вы́гляд — возбуждённый вид

узбуджа́цца несов., возвр., страд. возбужда́ться; взви́нчиваться; см. узбудзі́цца 2, узбуджа́ць 1, 2

узбуджа́ць несов.

1. (предлагать на обсуждение, решение и т.п.) возбужда́ть;

2. (приводить в состояние нервного подъёма) возбужда́ть; взви́нчивать;

3. вызыва́ть, возбужда́ть (чувства, мысли и т.п.);

1-3 см. узбудзі́ць 2, 3, 4

узбу́джваць несов. буди́ть, поднима́ть; см. узбудзі́ць 1

узбуджэ́нне ср.

1. (действие) возбужде́ние;

2. возбужде́ние; взви́нчивание;

3. возбужде́ние;

1-3 см. узбуджа́ць

узбудзі́цца сов.

1. разг. просну́ться;

дзе́ці ўзбудзі́ліся ад шу́му — де́ти просну́лись от шу́ма;

2. возбуди́ться; взвинти́ться;

не́рвы ўзбудзі́ліся — не́рвы взвинти́лись