індывідуалі́зм, -му м. индивидуали́зм
індывідуалі́ст м. индивидуали́ст
індывідуалі́стка ж. индивидуали́стка
індывідуалісты́чна нареч. индивидуалисти́чески, индивидуалисти́чно
індывідуалісты́чны
1. индивидуалисти́ческий;
і. напра́мак у маста́цтве — индивидуалисти́ческое направле́ние в иску́сстве;
2. (проникнутый индивидуализмом) индивидуалисти́ческий, индивидуалисти́чный
індывідуалі́сцкі индивидуали́стский
індывідуа́льна нареч. индивидуа́льно
індывідуа́льнасць ж., в разн. знач. индивидуа́льность;
і. я́касцей — индивидуа́льность ка́честв;
я́рка вы́яўленая і. — я́рко вы́раженная индивидуа́льность;
абаро́на чалаве́чай ~ці — защи́та челове́ческой индивидуа́льности
індывідуа́льна-брыга́дны индивидуа́льно-брига́дный
індывідуа́льны в разн. знач. индивидуа́льный;
~ныя я́касці ву́чняў — индивидуа́льные ка́чества ученико́в;
і. густ — индивидуа́льный вкус;
~ная гаспада́рка — индивидуа́льное хозя́йство;
~нае абслуго́ўванне — индивидуа́льное обслу́живание;
і. падыхо́д — индивидуа́льный подхо́д;
і. план — индивидуа́льный план;
○ і. перавя́зачны паке́т — индивидуа́льный перевя́зочный паке́т