Дакладнасць ’дакладнасць’ (БРС). Укр. докла́дність ’тс’. Вельмі верагодна, што гэта запазычанне з польск. dokładność. Параўн. яшчэ дакла́дны, дакла́дна, якія таксама, здаецца, з’яўляюцца запазычаннямі з польск. мовы.

Этымалагічны слоўнік беларускай мовы (1978-2017)

Драмату́рг ’драматург’ (БРС). Рус. драмату́рг, укр. драмату́рг. Запазычанне (праз рус.?) з франц. dramaturgeгэта з грэч. мовы). Гл. Шанскі, 1, Д, Е, Ж, 184–185.

Этымалагічны слоўнік беларускай мовы (1978-2017)

Лічы́льнік ’той, хто лічыць’ (Бяльк.). Да лічы́ць (гл.). У літаратурнай мове ўжываецца лічы́льшчык ’тс’ (ТСБМ). Крукоўскі (Уплыў, 121) адносіць гэта слова да калек з рус. мовы.

Этымалагічны слоўнік беларускай мовы (1978-2017)

Матрахля́сы ’вельмі парванае адзенне’ (Грыг.). З польск. materklasy ’старызна, хлам’, якое Брукнер лічыць скажоным materiały, аднак змяшчае гэта ў артыкуле matka. Больш правільна гл. бел. мартаплясы.

Этымалагічны слоўнік беларускай мовы (1978-2017)

На́цсагэта значыць, так сказаць’: nałpy, nacsa zwiery takije (Пятк. 2). Алегра-форма да значыцца, параўн. на́ча (гл.), ляпаглянь), ачбач) і інш.

Этымалагічны слоўнік беларускай мовы (1978-2017)

вы́церпець сов.

1. вы́терпеть, вы́нести;

в. жу́дасны боль — вы́терпеть жу́ткую боль;

в. мно́га паку́т — вы́терпеть (вы́нести) мно́го мук;

2. (сдержаться) стерпе́ть, утерпе́ть, вы́терпеть;

я ледзь ~пеў, пачу́ўшы гэ́та — я е́ле стерпе́л (утерпе́л, вы́терпел), услы́шав э́то

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

по́за ж., прям., перен. по́за;

здыма́ць у ро́зных по́зах — снима́ть в ра́зных по́зах;

не ве́рце яму́, гэ́та то́лькі п. — не ве́рьте ему́, э́то то́лько по́за;

стаць у по́зу — стать в по́зу;

прыня́ць по́зу — приня́ть по́зу

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

надзвыча́йна нареч.

1. чрезвыча́йно, необыкнове́нно, необы́чно;

2. (в высшей степени) невозмо́жно, до невозмо́жности; невероя́тно, до невероя́тности;

н. ўпа́рты чалаве́к — невозмо́жно (до невозмо́жности, невероя́тно) упря́мый челове́к;

3. о́чень; удиви́тельно;

гэ́та н. до́браэ́то о́чень (удиви́тельно) хорошо́

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

штуршо́к, -шка́ м., в разн. знач. толчо́к; (удар ногой — ещё) пино́к;

ш. ле́вай руко́й — толчо́к ле́вой руко́й;

падзе́мныя ~шкі́ — подзе́мные толчки́;

гэ́та размо́ва паслужы́ла ~шко́м для разго́ртвання падзе́йэ́тот разгово́р послужи́л толчко́м для развёртывания собы́тий

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

произойти́ сов.

1. адбы́цца; (случиться) зда́рыцца; (сделаться) зрабі́цца, ста́цца; (возникнуть) узні́кнуць;

глубо́кий перело́м произошёл в его́ жи́зни глыбо́кі перало́м адбы́ўся ў яго́ жы́цці;

э́то произошло́ давно́ гэ́та адбыло́ся (зда́рылася) даўно́;

что тут произошло́? што тут зда́рылася (ста́лася, адбыло́ся)?;

с ним что́-то произошло́ з ім не́шта зда́рылася (ста́лася, адбыло́ся, зрабі́лася);

посмо́трим, что произошло́ паглядзі́м, што зда́рылася (адбыло́ся);

как э́то произошло́? як гэ́та зда́рылася (ста́лася, зрабі́лася)?;

от неосторо́жности произошёл пожа́р ад неасцяро́жнасці ўзнік (зда́рыўся) пажа́р;

э́та боле́знь произошла́ от просту́ды гэ́та хваро́ба ўзні́кла (зда́рылася) ад прасту́ды; см. происходи́ть 1;

2. (взять начало, получить происхождение) узя́ць пача́так, пайсці́;

от него́ произошло́ многочи́сленное пото́мство ад яго́ пайшло́ (узяло́ пача́так) шматлі́кае пато́мства.

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)