явно
нареч. в знач. сказ.
1) (открыто) яўна
2) (очевидно) відавочна, яўна
см. явный
явнобрачные
мн. сущ. бот. уст. кветкавыя, -вых
явнополюсный
эл., тех. яўнаполюсны
явность
1) яўнасць, -ці жен.
2) відавочнасць, -ці жен., яўнасць, -ці жен.
явный
1) (не скрываемый, открытый) яўны
явная симпатия — яўная сімпатыя
2) (очевидный) відавочны, яўны
явная ложь — відавочная (яўная) мана