Verbum

анлайнавы слоўнік

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 8-е выданне (правапіс да 2008 г.)

Скарачэнні

а б в г д е ё ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ э ю я -

а в е ё и л н о р с т у ф х ч ш ы ь э ю я

а в г д е ж з и к л м н о п р с т ф х ц ч ш щ я -

пик

I сущ. геогр. пік, род. піка муж.

II (наивысший подъём в работе, движении и т.п.)

1) сущ. пік, род. піку муж.

2) прил. пік неизм.

часы пик — час пік

пика

I воен. піка, -кі жен.

уст. дзіда, -ды жен.

в пику кому-либо — на злосць каму-небудзь

II карт. разг. віна, -ны жен.

піка, -кі жен.

см. пики

пикадор

пікадор, -ра муж.

пикантно

нареч. пікантна

пикантность

пікантнасць, -ці жен.

пикантный

прям., перен. пікантны

пикап

пікап, -па муж.

пикать

несовер. пікаць

пике

I

текст.

1) сущ. піке нескл., ср.

2) прил. піке нескл.

II ав. піке нескл., ср.

пикейный

пікейны