обвивка
жен.
1) абвіванне, -ння ср.
2) абвіванне, -ння ср., абхопліванне, -ння ср.
см. обвивать
3) спец. абмотка, -кі жен.
обвинение
1) абвінавачанне, -ння ср.
предъявить обвинение — прад’явіць абвінавачанне
вынести обвинение — вынесці абвінавачанне
2) (действие) абвінавачанне, -ння ср.
обвинение в преступлении — абвінавачанне у злачынстве
возводить на кого-либо обвинение в преступлении — абвінавачваць каго-небудзь у злачынстве
3) (обвиняющая сторона) абвінавачанне, -ння ср.
свидетели обвинения — сведкі абвінавачання
обвинитель
юр. абвінаваўца, -цы муж.
государственный обвинитель — дзяржаўны абвінаваўца
обвинительный
юр. абвінаваўчы
обвинительный приговор — абвінаваўчы прыгавор
обвинительный акт — абвінаваўчы акт
обвинительная речь — абвінаваўчая прамова
обвинить
совер. абвінаваціць, мног. паабвінавачваць
обвиняемая
сущ. юр. абвінавачваная, -най жен.
обвиняемый
юр.
1) прич. які (што) абвінавачваецца
2) сущ. абвінавачваны, -нага муж.