Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 8-е выданне (правапіс да 2008 г.)

Скарачэнні

свистунья

свістуха, -хі жен.

свистящий

1) прич. які (што) свішча

2) прил. лингв. свісцячы

свистящий согласный — свісцячы зычны

свита

I (сопровождающие) світа, -ты жен.

II геол. світа, -ты жен.

III (одежда) світа, -ты жен., світка, -кі жен.

свитер

світэр, -ра муж.

свитка

світка, -кі жен.

свиток

скрутак, -тка муж.

свитский

(от свита I) дорев. свіцкі

свитый

1) звіты, мног. пазвіваны

2) сплецены

3) ссучаны, ссуканы, мног. пассукваны

4) скручаны, мног. паскручваны

5) звіты, мног. пазвіваны

см. свить

свить

совер.

1) звіць, мног. пазвіваць

свить гнездо — звіць гняздо

свить верёвку — звіць вяроўку

2) (сплести) сплесці

свить венок — сплесці вянок

3) (ссучить) ссучыць, ссукаць, мног. пассукваць

свить нитки — ссучыць (ссукаць) ніткі

4) (в трубку, кольцо) скруціць, мног. паскручваць

5) (снять, развивая) звіць, мног. пазвіваць

свить нитки с катушки — звіць ніткі са шпулькі

свиться

(свернуться в трубку, кольцо) скруціцца