Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 8-е выданне (правапіс да 2008 г.)

Скарачэнні

обустроить

совер.

1) (подготовить, оснастить всем необходимым для проведения строительных и других работ) падрыхтаваць (да будаўнічых і іншых работ)

обустроить буровую скважину — падрыхтаваць буравую свідравіну да работы

обустроить строительную площадку — падрыхтаваць да работы будаўнічую пляцоўку

2) (застроить) забудаваць, мног. пазабудоўваць

(возвести) узвесці

обустроить микрорайон высотными домами — забудаваць мікрараён вышыннымі дамамі (узвесці ў мікрараёне вышынныя дамы)

3) (благоустроить, снабдить, обеспечить всем необходимым для жилья) устроіць, уладкаваць, абсталяваць, добраўпарадкаваць

(обжить) абжыць

обустроить своё жильё — устроіць (уладкаваць, абсталяваць, добраўпарадкаваць) сваё жыллё

обустроиться

1) (подготовиться, оснастить всем необходимым для проведения строительных и других работ) падрыхтавацца (да будаўнічых і іншых работ)

2) (застроиться — о городе, кварталах и т.п.) забудавацца

3) (благоустроиться, обжиться) устроіцца, уладкавацца, абсталявацца, добраўпарадкавацца, абжыцца

обустройство

ср.

1) (подготовка, оснастка всем необходимым для проведения строительных и других работ) падрыхтоўка, -кі жен. (да будаўнічых і іншых работ)

обустройство месторождения железной руды — падрыхтоўка да работы месцараджэння жалезнай руды

2) (застройка) забудова, -вы жен., будаўніцтва, -ва ср.

узвядзенне, -ння ср.

обустройство квартала высотными домами — забудова квартала вышыннымі дамамі (узвядзенне, будаўніцтва вышынных дамоў у квартале)

3) (благоустройство, снабжение, обеспечение всем необходимым для жилья) уладкаванне, -ння ср., уладкоўванне, -ння ср., абсталяванне, -ння ср., добраўпарадкаванне, -ння ср.

обустройство жилья — уладкаванне (уладкоўванне, абсталяванне, добраўпарадкаванне) жылля

обутый

абуты

обуть

совер. абуць

обуться

абуцца

обух

абух, -ха муж.

как (точно, будто) обухом по голове — як (быццам) абухом па галаве

обучать

несовер. навучаць, вучыць

абучаць

обучаться

возвр., страд. навучацца, вучыцца

абучацца

обучаться иностранным языкам — вывучаць замежныя мовы

обучаться стрельбе — вучыцца страляць

обучающий

1) прич. які (што) навучае, які (што) вучыць

які (што) абучае

2) обучающее устройство — навучальнае устройства

обучающая машина — навучальная машына