Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 8-е выданне (правапіс да 2008 г.)

Скарачэнні

объединительный

аб’яднальны

(сплачивающий) згуртавальны

объединить

совер. в разн. знач. аб’яднаць

(сплотить — ещё) згуртаваць

объединиться

аб’яднацца

(сплотиться — ещё) згуртавацца

объединять

несовер. аб’ядноўваць, яднаць

(сплачивать — ещё), гуртаваць, згуртоўваць

объединяться

возвр., страд. аб’ядноўвацца, яднацца

гуртавацца, згуртоўвацца

объединяющий

1) прич. які (што) аб’ядноўвае, які (што) яднае

які (што) гуртуе, які (што) згуртоўвае

см. объединять

2) прил. аб’яднальны

згуртавальны

объедки

мн. аб’едкі, -дкаў

недаедкі, -дкаў

ед. аб’едак, -дка муж.

недаедак, -дка муж.

объедья

с.-х. недаедкі, -дкаў ед. нет

объезд

аб’езд, -ду муж.

объездить

совер. аб’ездзіць