Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 8-е выданне (правапіс да 2008 г.)

Скарачэнні

свайник

зоол. свайнік, -ка муж.

свайный

палевы

свайная постройка — будынак на палях

свайные работы — палевыя работы

свал

муж.

1) см. свалка 1–3

2) (скопление людей) прост. натоўп, -пу муж.

сціжма, -мы жен., гурма, -мы жен.

сваленный

звалены, мног. пазвальваны

спушчаны, мног. паспусканы

звернены

см. свалить 1

сваливание

звальванне, -ння ср.

спусканне, -ння ср.

зварочванне, -ння ср.

см. сваливать

сваливать

несовер. в разн. знач. звальваць

(дерево — ещё) спускаць

(в одно место, с повозки и т.п. — ещё) зварочваць

(вину на кого-либо — ещё) зварочваць

см. свалить 1

сваливать с больной головы на здоровую — звальваць з хворай галавы на здаровую

сваливаться

I несовер. (к свалиться)

1) (падать с чего-либо) скідацца, скідвацца, звальвацца

2) (падать, обрушиваться на землю) валіцца, звальвацца, падаць

(опрокидываться) абарочвацца

3) перен. (обрушиваться на кого-либо) звальвацца

4) страд. звальвацца

спускацца

зварочвацца

см. сваливать

II несовер. (к сваляться)

1) (получаться в результате валяния) звальвацца

2) (о волосах, шерсти) разг. калдуніцца, збівацца, лямчыцца

свалить

совер.

1) в разн. знач. зваліць, мног. пазвальваць

(дерево — ещё) спусціць, мног. паспускаць

(в одно место, с повозки и т.п. — ещё) звярнуць

(вину на кого-либо — ещё) звярнуць

свалить дерево — зваліць (спусціць) дрэва

ветер свалил с ног — вецер зваліў з ног

свалить дрова в кучу — зваліць (пазвальваць, звярнуць) дровы ў кучу

свалить сено с повозки — зваліць (звярнуць) сена з воза

болезнь его свалила — хвароба яго зваліла

свалить вину на другого — зваліць (звярнуць) віну на другога

2) (уменьшиться, ослабеть) разг. спасці

жар к вечеру свалил — гарачыня пад вечар спала

свалиться

1) (упасть с чего-либо) скінуцца, мног. паскідацца, зваліцца, мног. пазвальвацца

с воза свалились грабли — з воза зваліліся (скінуліся) граблі

2) (упасть, обрушиться на землю) паваліцца, зваліцца, упасці

(опрокинуться) абярнуцца

забор свалился — плот паваліўся (абярнуўся)

человек свалился — чалавек зваліўся

4) перен. (обрушиться на кого-либо) зваліцца

свалилось на меня трудное дело — звалілася на мяне цяжкая справа

5) (столкнуться — о судах) мор. сутыкнуцца

как с неба свалился — як з неба зваліўся

свалиться с плеч — зваліцца з плеч

свалиться как снег на голову — зваліцца як снег на галаву

гора с плеч свалилась — гара з плеч звалілася

свалиться с ног — зваліцца з ног

свалка

жен.

1) (действие) звалка, -кі жен., звальванне, -ння ср.

2) (место для мусора) звалка, -кі жен., сметнік, -ка муж.

выбросить на свалку — выкінуць на звалку (сметнік)

3) (куча, груда) куча, -чы жен.

4) перен. (драка) разг. бойка, -кі жен.

не вмешиваться в свалку — не ўмешвацца ў бойку