Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ПрадмоваСкарачэнні

ближа́йший

1. превосх. ст. найбліжэ́йшы; са́мы блі́зкі;

ближа́йшие зада́чи найбліжэ́йшыя (са́мыя блі́зкія) зада́чы;

2. сравнит. ст. бліжэ́йшы;

при ближа́йшем рассмотре́нии пры бліжэ́йшым разгля́дзе.

бли́же сравнит. ст.

1. нареч. бліжэ́й, блі́жай;

подойти́ бли́же падысці́ бліжэ́й;

2. прил. бліжэ́йшы;

их отноше́ния ста́ли бли́же іх адно́сіны ста́лі бліжэ́йшымі (бліжэ́йшыя);

бли́же к де́лу бліжэ́й да спра́вы.

ближневосто́чный блізкаўсхо́дні.

бли́жний

1. прил. блі́зкі; (ближайший) бліжэ́йшы;

2. сущ., уст. блі́зкі, -кага м.

Бли́жний Восто́к Блі́зкі Усхо́д.

близ предлог с род. паблі́зу (каго, чаго, ад каго, чаго), каля́ (каго, чаго), блі́зка (каго, чаго).

близёхонько и близёшенько нареч., разг. блі́зенька, блі́зенечка, блізю́тка.

бли́зиться несов. набліжа́цца, блі́зіцца.

бли́зкий

1. в разн. знач. блі́зкі;

бли́зкий к о́бмороку блі́зкі да непрыто́мнасці;

бли́зкое родство́ блі́зкае свая́цтва, блі́зкая ро́днасць;

бо́лее бли́зкий больш блі́зкі, бліжэ́йшы;

са́мый бли́зкий друг са́мы блі́зкі ся́бар;

пе́рвые снежи́нки — ве́стники бли́зкой зимы́ пе́ршыя сняжы́нкі — вестуны́ блі́зкай зімы́;

журнали́ст, бли́зкий к прави́тельственным круга́м журналі́ст, блі́зкі да ўра́давых ко́лаў;

2. бли́зкие мн., сущ. блі́зкія, -кіх;

в кругу́ свои́х бли́зких сяро́д сваі́х блі́зкіх;

3. (в знач. сказуемого переводится наречием) блі́зка;

бли́зок день блі́зка дзень;

быть в бли́зких отноше́ниях с кем быць у блі́зкіх адно́сінах з кім;

не бли́зкий свет не блі́зкі свет;

бли́зок ло́коть, да не уку́сишь блі́зка ло́каць, ды не ўку́сіш;

бли́зко нареч., безл., в знач. сказ. блі́зка; (недалеко — ещё) недалёка.