Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ПрадмоваСкарачэнні

удовлетворённый

1. задаво́лены, здаво́лены;

2. забяспе́чаны;

3. задаво́лены;

4. здаво́лены; см. удовлетвори́ть.

удовлетвори́тельно

1. нареч. здавальня́юча;

зада́ние вы́полнено удовлетвори́тельно зада́нне вы́канана здавальня́юча;

2. в знач. сущ. здавальня́юча нескл., ср.;

по фи́зике получи́ть удовлетвори́тельно па фі́зіцы атрыма́ць здавальня́юча;

удовлетвори́тельность здавальня́ючасць, -ці ж.;

удовлетвори́тельный здавальня́ючы.

удовлетвори́ть сов.

1. (желание, просьбу) задаво́ліць, здаво́ліць;

2. (обеспечить) забяспе́чыць;

удовлетвори́ть семена́ми забяспе́чыць насе́ннем;

3. (оказаться в соответствии) задаво́ліць (што);

удовлетвори́ть тре́бованиям задаво́ліць запатрабава́нні;

4. (сделать довольным) здаво́ліць;

удовлетвори́ться здаво́ліцца;

удовлетворя́ть несов.

1. (желание, просьбу) задавальня́ць, задаво́льваць, здавальня́ць;

2. (обеспечивать) забяспе́чваць;

удовлетворя́ть провиа́нтским дово́льствием задавальня́ць правія́нцкім забеспячэ́ннем;

3. (соответствовать) задавальня́ць (што), задаво́льваць (што), адпавяда́ць (чаму);

удовлетворя́ть предъявля́емым тре́бованиям задавальня́ць паста́ўленыя патрабава́нні (адпавяда́ць паста́ўленым патрабавання́м);

4. (делать довольным) здаво́льваць;

удовлетворя́ться

1. здаво́львацца;

2. страд. задавальня́цца, задаво́львацца, здавальня́цца; забяспе́чвацца; см. удовлетворя́ть 1, 2.

удово́льствие ср.

1. здавальне́нне, -ння ср.; (удовлетворение) задавальне́нне, -ння ср.; (приятность) прые́мнасць, -ці ж.;

испы́тывать удово́льствие адчува́ць здавальне́нне (задавальне́нне, прые́мнасць);

с удово́льствием з задавальне́ннем;

2. (развлечение) заба́ва, -вы ж.; (утеха) уце́ха, -хі ж.;

ма́сса удово́льствий бе́зліч уце́х (заба́ў);

жить в своё удово́льствие жыць як душа́ жада́е, жыць без клапо́т (без турбо́т);

удово́льствоваться сов. здаво́ліцца (чым, з чаго).