снести́I сов.
1. (доставить, отнести вниз) зне́сці, мног. пазно́сіць;
снести́ мешки́ в подва́л зне́сці (пазно́сіць) мяшкі́ ў падва́л;
2. (отнести куда-л.) зане́сці, мног. пазано́сіць;
снести́ письмо́ на по́чту зане́сці ліст на по́шту;
3. (сломать, разрушить) зне́сці, мног. пазно́сіць; (сорвать — ещё) сарва́ць, мног. пазрыва́ць;
бу́ря снесла́ кры́шу бу́ра зне́сла (сарва́ла) дах;
пожа́р всё снёс пажа́р усё знёс (пазно́сіў);
4. (голову) зняць, мног. пазніма́ць; сцяць;
5. (переписать, перенести вниз) зне́сці, мног. пазно́сіць, перане́сці, мног. паперано́сіць;
снести́ примеча́ние под стро́чку зне́сці заўва́гу пад радо́к;
6. (быть в силах понести что-л.) пане́сці;
подня́ть — подниму́, а не снесу́ падня́ць — падыму́, але́ не панясу́.
снести́II сов. зне́сці, перане́сці; (стерпеть) сцярпе́ць;
снести́ оби́ду зне́сці (сцярпе́ць) кры́ўду;
мо́лча снести́ оскорбле́ние мо́ўчкі зне́сці (сцярпе́ць) знява́гу.
снести́III сов. (о птицах) зне́сці;
ку́рица снесла яйцо́ ку́рыца зне́сла я́йка.
снести́сьI сов. (установить связь) звяза́цца, нала́дзіць су́вязь.
снести́сьII сов. (о птицах) зне́сціся.
снето́к зоол. снято́к, -тка́ м.;
снижа́ть несов. зніжа́ць; паніжа́ць;
снижаться возвр., страд. зніжа́цца; паніжа́цца;