Verbum

пики́рующий прил., ав. пікі́руючы;

пики́рующий бомбардиро́вщик пікі́руючы бамбардзіро́ўшчык.

пи́кколо муз.

1. сущ. пі́кала нескл., ср.;

2. прил. пі́кала нескл.

пи́кник антр., уст. пі́кнік, -ка м.

пикни́к пікні́к, -ка́ м.;

пикнико́вый пікніко́вы.

пикни́ческий антр. пікні́чны.

пикно́метр физ. пікно́метр, -ра м.

пи́кнуть сов., разг. пі́кнуць;

не сме́ть пи́кнуть бая́цца пі́кнуць.

пико́вка ж., карт., прост. віно́вая (ка́рта), піко́ўка, -кі ж.

пи́ковый віно́вы, пі́кавы;

пи́ковая да́ма віно́вая (пі́кавая) да́ма;

◊

пи́ковое положе́ние несамаві́тае стано́вішча;

оста́ться при пи́ковом интере́се заста́цца ні з чым.