Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ПрадмоваСкарачэнні

прогоня́тьII сов. (гонять в течение какого-л. времени), разг. праганя́ць.

прогоня́тьсяI несов., страд. праганя́цца; прабіва́цца; см. прогоня́тьI.

прогоня́тьсяII сов., разг. праганя́цца.

прогора́ть несов., в разн. знач. прага́рваць, прагара́ць; см. прогоре́ть.

прогорева́ть сов. прагарава́ць.

прогоре́лый разг. прагарэ́лы.

прогоре́ть сов., в разн. знач. прагарэ́ць;

дрова́ прогоре́ли дро́вы прагарэ́лі;

сковоро́дка прогоре́ла патэ́льня прагарэ́ла;

свеча́ прогоре́ла два часа́ све́чка прагарэ́ла дзве гадзі́ны;

де́ло прогоре́ло перен., разг. спра́ва прагарэ́ла.

прого́рклость праго́ркласць, -ці ж.; ёлкасць, -ці ж.;

прого́рклый праго́рклы; (о жирах) ёлкі.

прого́ркнуть сов. праго́ркнуць; (о жирах) з’ялча́ць, з’ялчэ́ць; см. го́ркнуть.