Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ПрадмоваСкарачэнні

лови́ть несов., в разн. знач. лаві́ць;

лови́ть мяч лаві́ць мяч;

лови́ть ры́бу лаві́ць ры́бу;

лови́ть слова́ лаві́ць сло́вы;

лови́ть сча́стье лаві́ць шча́сце;

лови́ть по ра́дио Москву́ лаві́ць па радыё Маскву́;

я лови́л на себе́ неспоко́йные взгля́ды я лаві́ў на сабе́ неспако́йныя по́зіркі;

он бы́стро лови́л всё, что говори́ли ён ху́тка лаві́ў усё, што гавары́лі;

лови́ть на сло́ве лаві́ць на сло́ве;

лови́ть ры́бу в му́тной воде́ погов. лаві́ць ры́бу ў му́тнай (каламу́тнай) вадзе́;

лови́ться

1. (попадаться на удочку, в силок, сеть и т. п.) лаві́цца;

2. страд. лаві́цца; см. лови́ть.

ловка́ч разг. спрытню́га, -гі м., спрытня́к, -няка́ м.;

ловка́чка спрытню́га, -гі ж., спры́тная, -най ж.

ло́вкий

1. спры́тны, ло́ўкі;

2. (удобный) ёмкі, зру́чны;

ло́вко нареч.

1. спры́тна, ло́ўка;

ло́вко устра́ивать свои́ дела́ ло́ўка (спры́тна) ула́джваць свае́ спра́вы;

ло́вко сши́тое пла́тье спры́тна пашы́тае адзе́нне;

2. (удобно) ёмка, зру́чна;

чу́вствовать себя́ не совсе́м ло́вко адчува́ць сябе́ не зусі́м зру́чна (ёмка);

ло́вко ска́зано до́бра ска́зана;

ло́вкость ж.

1. спрыт, род. спры́ту м., спры́тнасць, -ці ж., ло́ўкасць, -ці ж.;

2. ёмкасць, -ці ж., зру́чнасць, -ці ж.; см. ло́вкий;

ло́вкость рук спры́тнасць рук.

ло́вля ло́ўля, -лі ж.;

лову́шка прям., перен. па́стка, -кі ж.

ло́вчийI прил. ло́ўчы.