близлежа́щий блі́зкі, бліжэ́йшы; (смежный) суме́жны.
близне́ц м. блізня́ и блізнё, -ня́ці ср., блізня́тка, -кі ср., разг. блізню́к, -ка́ м.; (о представителях женского пола) разг. блізні́ца, -цы ж.;
близнецы́ мн. блізня́ты, -нят, уменьш.-ласк. блізня́ткі, -так, разг. блізнюкі́, -ко́ў.
Близнецы́ астр. Блізня́ты, -ня́т.
близору́кий прям., перен. блізару́кі;
близору́кость блізару́касць, -ці ж.
бли́зость ж.
1. блі́зкасць, -ці ж.;
2. (близкие отношения) блі́зкія адно́сіны; блі́зкасць, -ці ж.
блик блік, род. блі́ку м.
блин блін, род. бліна́ м., бліне́ц, -нца́ м.;
◊
пе́рвый блин ко́мом погов. пе́ршы блін камяко́м.
блинда́ж блінда́ж, -жа́ м.;