ловка́чка спрытню́га, -гі
Verbum
анлайнавы слоўнікло́вкий
1. спры́тны, ло́ўкі;
2. (удобный) ёмкі, зру́чны;
ло́вко
1. спры́тна, ло́ўка;
ло́вко устра́ивать свои́ дела́ ло́ўка (спры́тна) ула́джваць свае́ спра́вы;
ло́вко сши́тое пла́тье спры́тна пашы́тае адзе́нне;
2. (удобно) ёмка, зру́чна;
чу́вствовать себя́ не совсе́м ло́вко адчува́ць сябе́ не зусі́м зру́чна (ёмка);
◊
ло́вко ска́зано до́бра ска́зана;
ло́вкость
1. спрыт,
2. ёмкасць, -ці
◊
ло́вкость рук спры́тнасць рук.
ло́вля ло́ўля, -лі
лову́шка
ло́вчийI
ло́вчийII
ловчи́ть
ловчи́ться