Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ПрадмоваСкарачэнні

ти́хо нареч., безл., в знач. сказ. ці́ха.

тихове́йный поэт. ціхаве́йны.

тихово́дный ціхаво́дны;

тихово́дье ціхаво́ддзе, -ддзя ср.

тихомо́лком нареч., разг. цішко́м, цішако́м.

ти́хонький разг. ці́хенькі;

тихо́нько нареч. ці́хенька, ціху́тка, паці́ху;

тихо́ня разг. ціхо́ня, -ні м. и ж.

тихоокеа́нский ціхаакія́нскі.

тихостру́йный поэт. ціхаплы́нны, ціхаструме́нны.