возвы́ситься
1. (стать выше, подняться в высоту) уст. павы́сіцца, узвы́сіцца;
у́ровень воды́ значи́тельно возвы́сился узро́вень вады́ зна́чна павы́сіўся;
возвы́сился холм узвы́сіўся ўзго́рак;
2. (достигнуть более высокого общественного положения, большей значительности) узвы́сіцца, узня́цца, узне́сціся;
3. (увеличиться, возрасти — о ценах, стоимости и т. п.) уст. павы́сіцца, узня́цца;
4. (усилиться, сделаться более громким, резким — о голосе) павы́сіцца;
возвы́шать несов.
1. уст. павыша́ць, узвыша́ць;
2. узвыша́ць, узніма́ць, узно́сіць;
3. уст. павыша́ць, узніма́ць;
4. павыша́ць; см. возвы́сить;
возвыша́ться
1. уст. павыша́цца, узвыша́цца;
2. узвыша́цца, узніма́цца; узно́сіцца;
3. уст. павыша́цца, узніма́цца;
4. павыша́цца; см. возвы́ситься;
5. (выделяться своей высотой, выситься над чем-л.) узвыша́цца;
посреди́не по́ля возвыша́лось ка́менное зда́ние пасярэ́дзіне по́ля ўзвыша́ўся каме́нны буды́нак;
6. перен. (выделяться среди окружающих какими-л. высокими качествами) узвыша́цца;
он возвыша́ется над свои́ми сопе́рниками ён узвыша́ецца над сваі́мі сапе́рнікамі;
7. страд. павыша́цца, узвыша́цца; узніма́цца, узно́сіцца; см. возвыша́ть.
возвыше́ние
1. уст. павышэ́нне, -ння ср., узвышэ́нне, -ння ср.;
2. узвышэ́нне, -ння ср., узніма́нне, -ння ср., узнясе́нне, -ння ср.;
3. уст. павышэ́нне, -ння ср., узніма́нне, -ння ср.;
4. павышэ́нне, -ння ср.; см. возвыша́ть;
5. (более высокое место) узвы́шша, -шша ср.
возвы́шенность ж.
1. геогр. узвы́шша, -шша ср.;
2. перен. узвы́шанасць, -ці ж.;
возвы́шенность чувств узвы́шанасць пачу́ццяў;
возвы́шенный
1. прич. павы́шаны, узвы́шаны;
2. прич. узвы́шаны, узня́ты, узне́сены;
3. прич. павы́шаны, узня́ты;
4. прич. павы́шаны; см. возвы́сить;
5. прил., прям., перен. узвы́шаны;
возвы́шенное ме́сто узвы́шанае ме́сца;
возвы́шенное чу́вство узвы́шанае пачуццё.
возгла́вить сов. узнача́ліць;
возгла́вленный узнача́лены;
возглавля́емый на чале́ (з кім), узнача́лены (кім);
возглавля́ть несов. узнача́льваць;