rozbójniczy
разбойніцкі
rozbójnik
м. разбойнік
rozbrajać
незак.
1. раззбройваць;
2. перан. абяззбройваць
rozbrajać się
незак. раззбройвацца
rozbrajający
які абяззбройвае; абяззбройвальны
rozbraniać
незак. разнімаць, разбароньваць;
rozbraniać bijących się — разнімаць задзір; спыняць бойку
rozbrat :
wziąć rozbrat z czym — паставіць крыж на чым, пакончыць, парваць з чым
rozbroić
зак.
1. раззброіць;
2. перан. абяззброіць
rozbroić się
зак. раззброіцца
rozbrojenie
н. раззбраенне