зу́бленка
назоўнік, агульны, неадушаўлёны, неасабовы, жаночы род, 2 скланенне
|
адз. |
мн. |
| Н. |
зу́бленка |
зу́бленкі |
| Р. |
зу́бленкі |
зу́бленак |
| Д. |
зу́бленцы |
зу́бленкам |
| В. |
зу́бленку |
зу́бленкі |
| Т. |
зу́бленкай зу́бленкаю |
зу́бленкамі |
| М. |
зу́бленцы |
зу́бленках |
Крыніцы:
piskunou2012.
зу́блены
прыметнік, адносны
|
адз. |
мн. |
| м. |
ж. |
н. |
- |
| Н. |
зу́блены |
зу́бленая |
зу́бленае |
зу́бленыя |
| Р. |
зу́бленага |
зу́бленай зу́бленае |
зу́бленага |
зу́бленых |
| Д. |
зу́бленаму |
зу́бленай |
зу́бленаму |
зу́бленым |
| В. |
зу́блены (неадуш.) зу́бленага (адуш.) |
зу́бленую |
зу́бленае |
зу́бленыя (неадуш.) зу́бленых (адуш.) |
| Т. |
зу́бленым |
зу́бленай зу́бленаю |
зу́бленым |
зу́бленымі |
| М. |
зу́бленым |
зу́бленай |
зу́бленым |
зу́бленых |
Крыніцы:
dzsl2007,
krapivabr2012,
piskunou2012,
sbm2012,
tsbm1984.
зу́блены
дзеепрыметнік, залежны стан, прошлы час, незакончанае трыванне
|
адз. |
мн. |
| м. |
ж. |
н. |
- |
| Н. |
зу́блены |
зу́бленая |
зу́бленае |
зу́бленыя |
| Р. |
зу́бленага |
зу́бленай зу́бленае |
зу́бленага |
зу́бленых |
| Д. |
зу́бленаму |
зу́бленай |
зу́бленаму |
зу́бленым |
| В. |
зу́блены (неадуш.) зу́бленага (адуш.) |
зу́бленую |
зу́бленае |
зу́бленыя (неадуш.) зу́бленых (адуш.) |
| Т. |
зу́бленым |
зу́бленай зу́бленаю |
зу́бленым |
зу́бленымі |
| М. |
зу́бленым |
зу́бленай |
зу́бленым |
зу́бленых |
Кароткая форма: зу́блена.
Крыніцы:
dzsl2007,
krapivabr2012,
piskunou2012,
sbm2012,
tsbm1984.
Зу́блішча
назоўнік, уласны, неадушаўлёны, неасабовы, ніякі род, 1 скланенне
|
адз. |
| Н. |
Зу́блішча |
| Р. |
Зу́блішча |
| Д. |
Зу́блішчу |
| В. |
Зу́блішча |
| Т. |
Зу́блішчам |
| М. |
Зу́блішчы |
зубнападнябе́нны
прыметнік, адносны
|
адз. |
мн. |
| м. |
ж. |
н. |
- |
| Н. |
зубнападнябе́нны |
зубнападнябе́нная |
зубнападнябе́ннае |
зубнападнябе́нныя |
| Р. |
зубнападнябе́ннага |
зубнападнябе́ннай зубнападнябе́ннае |
зубнападнябе́ннага |
зубнападнябе́нных |
| Д. |
зубнападнябе́ннаму |
зубнападнябе́ннай |
зубнападнябе́ннаму |
зубнападнябе́нным |
| В. |
зубнападнябе́нны (неадуш.) зубнападнябе́ннага (адуш.) |
зубнападнябе́нную |
зубнападнябе́ннае |
зубнападнябе́нныя (неадуш.) зубнападнябе́нных (адуш.) |
| Т. |
зубнападнябе́нным |
зубнападнябе́ннай зубнападнябе́ннаю |
зубнападнябе́нным |
зубнападнябе́ннымі |
| М. |
зубнападнябе́нным |
зубнападнябе́ннай |
зубнападнябе́нным |
зубнападнябе́нных |
Крыніцы:
krapivabr2012,
piskunou2012,
prym2009,
sbm2012.
зубні́к
‘зубны ўрач’
назоўнік, агульны, адушаўлёны, асабовы, мужчынскі род, 1 скланенне
|
адз. |
мн. |
| Н. |
зубні́к |
зубнікі́ |
| Р. |
зубніка́ |
зубніко́ў |
| Д. |
зубніку́ |
зубніка́м |
| В. |
зубніка́ |
зубніко́ў |
| Т. |
зубніко́м |
зубніка́мі |
| М. |
зубніку́ |
зубніка́х |
Крыніцы:
krapivabr2012,
nazounik2008,
sbm2012.
зубні́к
‘расліна’
назоўнік, агульны, неадушаўлёны, неасабовы, мужчынскі род, 1 скланенне
|
адз. |
мн. |
| Н. |
зубні́к |
зубнікі́ |
| Р. |
зубніку́ |
зубніко́ў |
| Д. |
зубніку́ |
зубніка́м |
| В. |
зубні́к |
зубнікі́ |
| Т. |
зубніко́м |
зубніка́мі |
| М. |
зубніку́ |
зубніка́х |
Крыніцы:
krapivabr2012,
nazounik2008,
sbm2012.
зубні́ца
назоўнік, агульны, неадушаўлёны, неасабовы, жаночы род, 2 скланенне
|
адз. |
мн. |
| Н. |
зубні́ца |
зубні́цы |
| Р. |
зубні́цы |
зубні́ц |
| Д. |
зубні́цы |
зубні́цам |
| В. |
зубні́цу |
зубні́цы |
| Т. |
зубні́цай зубні́цаю |
зубні́цамі |
| М. |
зубні́цы |
зубні́цах |
Крыніцы:
krapivabr2012,
nazounik2008,
piskunou2012,
sbm2012,
tsbm1984.