ці́ха
1. ти́хо; негро́мко; бесшу́мно;
2. ти́хо, ме́дленно;
3. ти́хо; ми́рно, поко́йно;
4. ти́хо, споко́йно, сми́рно;
1-4
5. в знач. повелительного наклонения ти́ше;
6.
◊ ц. як у ву́ху — полне́йшая тишина́;
хо́дзіць ц., а ду́мае лі́ха —
ці́ха
1. ти́хо; негро́мко; бесшу́мно;
2. ти́хо, ме́дленно;
3. ти́хо; ми́рно, поко́йно;
4. ти́хо, споко́йно, сми́рно;
1-4
5. в знач. повелительного наклонения ти́ше;
6.
◊ ц. як у ву́ху — полне́йшая тишина́;
хо́дзіць ц., а ду́мае лі́ха —
ціхаве́йны
ціхамі́рна
ціхамі́рнасць
ціхамі́рны безмяте́жный, споко́йный
ціхаструме́нны
ці́хасць
ціхата́
ціхахо́д
ціхахо́днасць