Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ПрадмоваСкарачэнні

слёзавыдзяленне ср., физиол. слезоотделе́ние

слёзатачы́васць ж. слезоточи́вость

слёзатачы́вы слезоточи́вый

слёзацячэнне ср. слезотече́ние

слёзка ж. (уменьш.-ласк. к сляза́) слёзка;

адалью́цца во́ўку аве́чыя слёзкіпосл. отолью́тся во́лку ове́чьи слёзки

слёзкі, -зак ед. нет, бот. трясу́нка ж.

слёзна нареч. слёзно

слёзны в разн. знач. слёзный;

~ная прато́каанат. слёзный прото́к;

~ная про́сьба — слёзная про́сьба

слёзы, ед. сляза́ ж., в разн. знач. слёзы;

с. цяку́ць — слёзы теку́т;

даве́сці да слёз — довести́ до слёз;

кракадзі́лавы с. — крокоди́ловы слёзы;

асушы́ць (уце́рці) с. — осуши́ть (утере́ть) слёзы;

адны́ с. — а) одно́ го́ре; б) кот напла́кал;

абліва́цца (го́ркімі) ~за́мі — облива́ться (го́рькими) слеза́ми;

пусці́ць слязу́ — пусти́ть слезу́;

даць во́лю ~за́м — дать во́лю слеза́м;

залі́цца (го́ркімі) ~за́мі — зали́ться (го́рькими) слеза́ми;

ліць с. — лить слёзы;

глыта́ць с. — глота́ть слёзы;

умы́цца ~за́мі — умы́ться слеза́ми;

крыва́выя с. — крова́вые слёзы;

адалью́цца (каму, чые) с. — отолью́тся (кому, чьи) слёзы