Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ПрадмоваСкарачэнні

зго́да ж.

1. в разн. знач. согла́сие ср.;

даць ~ду — дать согла́сие;

узае́мная з. — взаи́мное согла́сие;

жыць у ~дзе — жить в согла́сии;

2. в знач. сказ., разг. идёт;

ну, з.? — ну, идёт?;

маўча́нне — знак ~дыпосл. молча́ние — знак согла́сия

зго́джанасць ж., см. паго́джанасць

зго́джаны на́нятый; подряжённый; см. згадзі́ць

зго́дліва нареч. пода́тливо

зго́длівасць ж. сгово́рчивость, покла́дистость, пода́тливость; см. зго́длівы

зго́длівы сгово́рчивый, покла́дистый, пода́тливый;

з. чалаве́к — сгово́рчивый челове́к;

з. хара́ктар — покла́дистый (пода́тливый) хара́ктер

зго́дна

1. нареч. согла́сно;

жылі́ яны́ з. — жи́ли они́ согла́сно;

2. в знач. предлога с тв. согла́сно, сообра́зно;

рабі́ць з. з зако́нам — поступа́ть согла́сно зако́ну;

з. з інстру́кцыяй — согла́сно инстру́кции;

з арыгіна́лам з. — с по́длинным ве́рно

зго́днасць ж.

1. согла́сность, согла́сие ср.;

2. сообра́зность

зго́днік м., полит., презр. соглаша́тель

зго́дніца ж., полит., презр. соглаша́тельница