во́ін м. во́ин;
◊ адзі́н у по́лі не в. — погов. оди́н в по́ле не во́ин
во́інскі во́инский;
~кая паві́ннасць — во́инская пови́нность;
~кае зва́нне — во́инское зва́ние
во́інства ср., выс. во́инство