блі́жай нареч., см. бліжэ́й
блі́жні
1. обл., см. блі́зкі 1;
2. в знач. сущ., см. блі́зкі 6;
3. уст., книжн., в знач. сущ. бли́жний;
палюбі́ блі́жняга свайго́ — возлюби́ бли́жнего своего́
бліжэ́й нареч. сравнит. ст. бли́же; см. блі́зка 1-3;
◊ б. — да спра́вы бли́же к де́лу
бліжэ́йшы прил.
1. сравнит. ст. бли́же; (по родству — ещё) ро́дственнее;
іх адно́сіны ста́лі ~шымі — их отношения ста́ли бли́же;
2. в знач. превосх. ст. ближа́йший;
пры ~шым разгля́дзе — при ближа́йшем рассмотре́нии;
мы абсле́давалі ~шыя насе́леныя пу́нкты — мы обсле́довали ближа́йшие населённые пу́нкты;
у б. час — в ближа́йшее вре́мя;
~шая зада́ча — ближа́йшая зада́ча
бліжэ́ць несов., разг., см. набліжа́цца
блізару́ка нареч. близору́ко
блізару́касць ж., прям., перен. близору́кость
блізару́кі прям., перен. близору́кий
блі́зенечка нареч., разг. близёхонько, близёшенько
блі́зенька нареч., разг. ря́дышком, близёхонько