Verbum

сіло́ ср.

1. сило́к м.;

2. перен. се́ти мн.;

ста́віць с. на каго́-не́будзь — расставля́ть се́ти кому́-л.

сіло́вы силко́вый

сіло́к, -лка́ м., см. сіло́ ¹

сілу́р, -ру м., геол. силу́р

сілуры́йскі геол. силури́йский

сілуэ́т м., в разн. знач. силуэ́т

сілуэ́тны в разн. знач. силуэ́тный;

с. партрэ́т — силуэ́тный портре́т;

~ная кампазі́цыя — силуэ́тная компози́ция

сілуэты́ст м. силуэти́ст

сільві́н, -ну м., мин. сильви́н

сільвіні́т, -ту м., мин. сильвини́т