Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ПрадмоваСкарачэнні

вяро́вачка ж.

1. (тонкая верёвка) бечёвка;

2. уменьш. верёвочка

вяро́вачны верёвочный, бечёвочный

вяро́ўка ж. верёвка; кана́т м.; бечева́;

віць ~кі — (з каго) вить верёвки (из кого);

в. пла́ча — (па кім) верёвка (петля́) пла́чет (по ком);

з ве́тру ~кі віць — нести́ (поро́ть) ахине́ю (дичь, вздор, ерунду́, галиматью́, чепуху́, чушь);

і на ~ўцы не заця́гнеш — и на верёвке не зата́щишь, и во́локом не зата́щишь;

сам на сябе́ ~ку ўе — сам себе́ я́му ро́ет;

цягну́ць на ~ўцы — (каго) тащи́ть (тяну́ть) на верёвке (кого);

абы́ каро́ўка, бу́дзе і в.посл. есть в мошне́, так бу́дет и в квашне́

вяро́ўчына ж., разг. кусо́к (обры́вок) верёвки

вярста́ ж., уст. верста́;

за ~ту́ абысці́ — обойти́ стороно́й

вярста́льшчык м., тип. верста́льщик

вярста́льшчыца ж., тип. верста́льщица

вярста́нне ср., тип. верста́ние

вярста́тка ж., тип. верста́тка

вярста́цца несов., страд., тип. верста́ться