Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ПрадмоваСкарачэнні

канфу́з, -зу м. конфу́з

канфу́зіцца несов. конфу́зиться

канфу́зіць несов. конфу́зить

канфу́зліва нареч. конфу́зливо

канфу́злівасць ж. конфу́зливость

канфу́злівы конфу́зливый

канфу́зны конфу́зный

канфуцыя́нец, -нца м. конфуциа́нец

канфуцыя́нства ср. конфуциа́нство

канцавы́

1. (находящийся на конце) коне́чный;

а́я ста́нцыя — коне́чная ста́нция;

2. разг. живу́щий (находя́щийся) в конце́ дере́вни