Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ПрадмоваСкарачэнні

мно́жыльны мно́жительный

мно́жымае сущ., мат. мно́жимое

мно́жымы мат. мно́жимый;

м. лік — мно́жимое число́

мно́жыцца несов.

1. (увеличиваться) мно́житься; умножа́ться;

2. страд., мат. мно́житься; перемножа́ться; см. мно́жыць 2

мно́жыць несов.

1. (увеличивать количество) мно́жить, умножа́ть;

м. рады́ фізкульту́рнікаў — мно́жить (умножа́ть) ряды́ физкульту́рников;

2. мат. мно́жить, перемножа́ть;

м. двухзна́чныя лі́кі — мно́жить (перемножа́ть) двузна́чные чи́сла

мной и мно́ю мест. личн. в твор. п. мной, мно́ю; см. я I

мно́ства ср.

1. мно́жество, ма́сса ж., у́йма ж.;

м. фа́ктаў — мно́жество (ма́сса) фа́ктов;

2. мат. мно́жество;

эквівале́нтныя ~вы — эквивале́нтные мно́жества

мо вводн. сл., разг. мо́жет быть

мо́ва ж.

1. в разн. знач. язы́к м.;

нацыяна́льныя мо́вы — национа́льные языки́;

заме́жная м. — иностра́нный язы́к;

2. только ед. (манера словесного изложения) язы́к м., стиль м.;

літарату́рная м. — литерату́рный язы́к;

м. Пу́шкіна — язы́к (стиль) Пу́шкина;

3. (способность говорить) речь;

індаеўрапе́йскія мо́вы — индоевропе́йские языки́;

аналіты́чныя мо́вы — аналити́ческие языки́;

жыва́я м. — живо́й язы́к;

мёртвая м. — мёртвый язы́к;

про́стая м. — пряма́я речь;

уско́сная м. — ко́свенная речь;

часці́ны мо́вы — ча́сти ре́чи;

м. лі́чбаў — язы́к цифр;

эзо́пава м. — эзо́пов язы́к;

знайсці́ агу́льную мо́ву — найти́ о́бщий язы́к;

гавары́ць на ро́зных мо́вах — говори́ть на ра́зных языка́х;

адня́ць мо́ву — лиши́ться ре́чи

моваве́д м. языкове́д