Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ПрадмоваСкарачэнні

звіне́ць несов.

1. издава́ть звон, звене́ть;

звіня́ць стру́ны — звеня́т стру́ны;

звіня́ць дзіця́чыя галасы́ — звеня́т де́тские голоса́;

2. (о насекомых) зуде́ть;

звіня́ць камары́ — зудя́т комары́

звіню́чы прил., разг. зво́нкий, звеня́щий

звіня́чы прич., прил. звеня́щий

звіса́нне ср., в разн. знач. свиса́ние; см. звіса́ць

звіса́ць несов.

1. (опускаться книзу, вниз) свиса́ть; см. зві́снуць;

2. (висеть на чём-л., свешиваться) свиса́ть, па́дать;

з. з турніка́ — свиса́ть с турника́;

адзе́нне ~са́е з плячэ́й — оде́жда свиса́ет (па́дает) с плеч

зві́слы сви́сший, обви́слый;

~лыя ву́сы — сви́сшие усы́;

~лае галлё — сви́сшие ве́тви

зві́снуць сов.

1. (опуститься книзу, вниз) сви́снуть;

ву́сы ~слі — усы́ сви́сли;

2. (свеситься) сви́снуть

зві́ты

1. сви́тый;

2. смо́танный;

3. смо́танный;

4. сви́тый;

1-4 см. звіць

звіх (род. зві́ху) м. вы́вих

зві́хваць несов., разг. выви́хивать