Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ПрадмоваСкарачэнні

ваяўні́к (род. ваеўніка́) м., уст. вои́тель

ваяўні́ца ж., уст. вои́тельница

ваяўні́ча нареч. вои́нственно

ваяўні́часць ж. вои́нственность; см. ваяўні́чы 1

ваяўні́чы

1. прям., перен. вои́нственный;

~чае пле́мя — вои́нственное пле́мя;

з ~чым вы́глядам — с вои́нственным ви́дом;

2. (активно борющийся) вои́нствующий;

в. матэрыялі́зм — вои́нствующий материали́зм

вая́цкасць ж., разг. вои́нственность

вая́цкі разг. вои́нственный;

в. настро́й — вои́нственное настрое́ние