праплі́шчыцца сов., разг. пробра́ться, продра́ться, проти́снуться
праплыва́ць несов.
1. в разн. знач. проплыва́ть;
2. перен. (миновать) протека́ть;
1, 2 см. праплы́сці
праплы́сці сов.
1. в разн. знач. проплы́ть;
п. па Нёмане — проплы́ть по Нёману;
п. сто кіламе́траў — проплы́ть сто киломе́тров;
~лы́ў невялі́чкі ка́цер — проплы́л небольшо́й ка́тер;
по́бач ~лыла́ не́йкая по́стаць — ря́дом проплыла́ кака́я-то фигу́ра;
пе́рад вачы́ма ~лылі́ малю́нкі дзяці́нства — пе́ред глаза́ми проплы́ли карти́ны де́тства;
2. перен. (миновать) проте́чь;
~лылі́ гады́ — протекли́ го́ды
праплы́ў, -лы́ву м., спорт. проплы́в
праплы́ць сов., см. праплы́сці
праплю́хацца сов. проплеска́ться
праплява́ць сов., разг. проплева́ть
прапля́скаць сов., разг. прохло́пать; прошлёпать
праплята́ць несов. проплета́ть
прапо́й, -по́ю м., прост. пропо́й