чу́біць
◊ хто каго́ лю́біць, той таго́ і ч. —
чу́біць
◊ хто каго́ лю́біць, той таго́ і ч. —
чубо́к, -бка́
1. (причёска) хохоло́к; чёлка
2. (ржи, травы) ку́стик
чува́ць
1.
2. (ощущаться, чувствоваться) слы́шаться;
3.
◊ ві́дам не віда́ць, слы́хам не ч. —
чувя́кі, -каў,
чувя́чнік
чувя́чны чувя́чный
чудзь
чужае́дны
чужазе́мец, -мца
чужазе́мка