изгнанничество
выгнанніцтваVerbum
анлайнавы слоўнікРуска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 8-е выданне (другая версія, правапіс да 2008 г.)
изгнанный
выгнаныизгнать
выгнацьизгнивать
гнісці, згніваць, см. гнитьизгнить
згніць, згнісціизгой
ізгойизгойский
ізгойскіизгойство
ізгойстваизголовье
узгалоўе, галовы, изголовьем ему служило седло — узгалоўем яму служыла сядло у изголовья — у галавах в изголовье — у (пад) галовы к изголовью — у галовыизголодавшийся
які (што) згаладаўся, які (што) выгаладаўся, згаладалы