Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 8-е выданне (правапіс да 2008 г.)

Скарачэнні

тупей

уст. чуб, род. чуба муж., тупей, -пея муж.

тупейный

тупейны

тупеть

несовер. прям., перен. тупець

ножи тупеют — нажы тупеюць

тупеет память — тупее памяць

тупик

I \(ту́пик\)

зоол. тупік, -ка муж.

II \(тупи́к\)

прям., перен. тупік, -ка муж.

поставить (стать) в тупик — паставіць (стаць) у тупік

тупиковый

(от тупик II) тупіковы

тупиковая улица — тупіковая вуліца

тупиковая станция ж.-д. — тупіковая станцыя

тупить

несовер. тупіць

тупиться

возвр., страд. тупіцца

тупица

1) разг. тупіца, -цы жен., муж.

2) спец. тупіца, -цы жен.

тупо

нареч. прям., перен. тупа

туповато

нареч. тупавата